- гіпогей
- (грец. — підземний)Кругле у плані з купольним перекриттям підземне приміщення в стародавніх спорудах часів неоліту (о. Мальта), а згодом у егейській і античній архітектурі (синонім — іпогей). Використовувалось як святилище і поховальний склеп (порівн. колумбарій, крипта).
Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.
